Запровадження ліцензування операцій із пальним не є нововведенням на сьогодні, однак навіть на даний час зберігання пального викликає досить багато питань, навіть при вирішенні судових спорів.

 

Які встановлені вимоги щодо зберігання пального?

Основою законодавчого регулювання правовідносин зі зберігання пального є Податковий кодекс України, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Терміни «пальне» вживається в Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР у значенні, наведеному у Податковому кодексі України.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

З наведеного вбачається, що зберігачами є суб’єкти господарювання, що тримають на своїй території пальне, незалежно від його обсягу та призначення, та мають отримати ліцензію на право зберігання пального.

Станом на сьогодні, річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень.

 

Чи існують виключення щодо обов’язковості отримання ліцензії на право зберігання пального?

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

– підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

– підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

– суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на право зберігання пального не отримують.

Інших винятків щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального чинне законодавство України не містить.

 

Яка передбачена відповідальність за порушення вимог щодо зберігання пального?

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень.

              

Кожна ситуація пов’язана зі зберіганням пального є індивідуальною, а отже і наслідки перевірок контролюючих органів можуть різнитися, однак успішність оскарження їх рішень, в тому числі й в судовому порядку, буде залежати від фактичних обставин, досконалого аналізу проблеми та обраної стратегії захисту.