Загальна мобілізація, категорії призову, порядок бронювання: про що слід знати українцям?

24.02.2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України розпочалась повномасштабна війна в Україні.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Президентом України видано указ «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Верховна Рада України затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України укази про загальну або часткову мобілізацію.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022. № 2105-ІХ, який набрав чинності з 24.02.2022.

Нещодавно Президент України видав указ «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17.05.2022 № 342/2022, яким продовжено з 25.05.2022 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Указ «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17.05.2022 № 342/2022 було затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 22.05.2022 № 2264-ІХ, який набрав чинності з 24.05.2022.

Наразі в Україні триває загальна мобілізація строком до 24.08.2022, однак більшість питань залишаються актуальними.

Хто підлягає призову на військову службу під час мобілізації?

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України – за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII мобілізації підлягають усі громадяни віком від 18 до 60 років (переважно чоловіки), які можуть виконувати військовий обов’язок, крім тих, які мають право на відстрочку.

Чи передбачені черги (хвилі) мобілізації?

Засобами масової інформації було розповсюджено дописи про те, що мобілізація відбувається за наступними чергами:

– перша черга – під час якої до армії призивають: оперативних резервістів, колишніх військовослужбовців та ветеранів АТО та ООС;

– друга черга – до армії призивають резервістів, які не потрапили до першої хвилі мобілізації та військовослужбовців, які проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом;

– третя черга – будуть призвані офіцери запасу та військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вузів;

– четверта черга – всі громадяни, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ не передбачено жодних черг мобілізації.

Відповідно до офіційної інформації від Міністерства оборони України призов військовозобов’язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань України здійснюється в обсягах, визначених мобілізаційними планами. Наразі ці плани є з грифом «секретно». У першу чергу комплектування бойових військових частин проводиться за рахунок резервістів, колишніх учасників АТО і ООС, з поступовим нарощування чисельності підрозділів за рахунок вже відслуживших військовослужбовців та військовозобов’язаних. Мобілізованих, які не проходили військової служби на першому етапі направляють для здійснення відповідної фахової підготовки до навчальних центрів (навчальних закладів), після завершення якої, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.

Тобто, Міністерства оборони України також не вказує на існування черг мобілізації. Отже, таку інформацію ЗМІ не можна вважати офіційною.

Хто має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації?

Згідно із статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

– визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

– жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

– усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;

– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

– які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

– опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”;

– народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

– інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Крім того, статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

– здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;

– наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

а) військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

б) працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

в) осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

г) осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Як здійснюється бронювання працівників?

Для врегулювання питання бронювання працівників Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 визначено, що органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки України погоджені Міністерством оборони України пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою, затвердженою додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194, в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.

Тобто, звернутись із пропозиціями щодо бронювання працівників можуть лише органи державної влади або інші державні органи. При цьому, спочатку необхідно скерувати відповідні пропозиції до Міністерства оборони України для погодження.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 Міністерство економіки України узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони України, а також зазначеним органам. У рішенні Міністерства економіки України зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 передбачено, що з метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки України.

Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194 передбачено особливий порядок бронювання водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, та військовозобов’язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.

Рішення стосовно бронювання водіїв та працівників підприємств залізничного транспорту приймає Міністерство інфраструктури України або обласні, Київська міська військові адміністрації. В рішенні зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, який не може перевищувати шести місяців.

На даний час в Україні триває загальна мобілізація строком до 24.08.2022. Призову на військову службу під час мобілізації підлягають всі громадяни віком від 18 до 60 років, крім тих, які мають право на відстрочку. Черги мобілізації чинним законодавством не передбачено. Однією з категорій військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, є громадяни, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому чинним законодавством України.